Від цих смугастих трудяг залежить збереження понад двох третин сільськогосподарських рослин – а значить, і наш з вами добробут. Бджоли настільки унікальні, що їх вивченням займається спеціальна наука – апіологія. А творці серіалу «Бджолина компанія Чарлі» діляться власними дивовижними відкриттями про цих комах.

У техаського бджоляра Чарлі Агара – особлива місія. Він спеціалізується на африканізованих бджолах: досліджує їх і рятує, коли вони опиняються у небезпеці. А також розповідає про цей дивовижний підвид бджіл у повному адреналіну та пригод серіалі «Бджолина компанія Чарлі», який стартує на каналі Viasat Nature 4 липня.

З якими лише викликами не стикається Чарлі та його команда! Заради порятунку бджолиних сімей йому доводиться лазити по деревах і навіть... підпилювати стіни будинків (звісно, з дозволу їхніх власників і з подальшим відновленням). Чарлі дійсно закоханий у свою роботу і розповідає про неї так, що відірватися від екрану неможливо!

Ну а ми напередодні прем'єри серіалу зібрали цікаві факти про бджіл.

• Африканізовані бджоли – плід наукового експерименту бразильського вченого Ворвіка Керра. У спробі вивести більш медоносний гібрид Ворвік схрещував африканську бджолу з різними європейськими видами. Селекція відбувалася в спеціальній лабораторії в найсуворіших умовах: аби не допустити несанкціонованого розмноження, на вуликах були встановлені спеціальні заслінки. Отвори в заслонках дозволяли пролізти робочій бджолі, але не пропускали більших за розміром маток і трутнів. В таких умовах експеримент тривав близько року. Але... в один з днів заслінки було кимось відсунуто і всі 26 роїв вирвались на волю. Це сталося в 1957 році.

• «Бджоли-вбивці» нападають без причини. Незабаром почастішали випадки безпричинного нападу бджіл на людей і худобу. Виявилося, що «втікачі» з лабораторії Ворвіка стали безконтрольно схрещуватися з місцевими видами – і народжували потомство з неймовірно запальним характером. Такі бджоли можуть переслідувати свою жертву до півкілометра і, за різними підрахунками, в 1960-ті роки від їхніх укусів загинуло від 200 до 1000 чоловік.
• Африканізовані бджоли більш здорові та продуктивні. Поступово африканізовані бджоли розселялися по нових територіях – і сьогодні вони зустрічаються не лише у Південній, а й у Північній Америці. Виявилося, що в порівнянні зі своїми звичайними побратимами, ці бджоли мають ряд конкурентних переваг. Вони краще розмножуються, виробляють більше меду, а крім того, стійкі до багатьох хвороб, через які в останні роки вимирають цілі колонії бджіл по всьому світу.

• Мирне співіснування можливе. За минулі десятиліття бджоляри відпрацювали техніку безпеки по роботі з африканізованими бджолами. Крім того, агресивність самих комах дещо зменшилася (вчені пов'язують це з природним відбором).
• В світі налічується понад 16 тис. видів бджіл, та всього лише 10% з них живуть сім'ями. Бджолина сім'я складається з матки, від 6 до 8 тис. трутнів і до 60 тис. робочих бджіл.
• Плата за секс – життя. Матка ніколи не парується з трутнями всередині вулика, але робить для цього так звані шлюбні вильоти. Причому матка зазвичай злучається з чужинцями (це допомагає уникнути спорідненого схрещування). Але «рідні» трутні все одно супроводжують свою королеву під час шлюбного вильоту, охороняючи її від нападу хижаків. А після спарювання самка стискає жалоносного камеру, в результаті чого статевий орган трутня відривається, і бідолаха миттєво гине.

• За один виліт бджола може відвідати до тисячі квітів. Під час такого «туру» комаха збирає близько 0,07 г нектару. А це означає, що для збору 1 кг меду бджолі необхідно облетіти близько 2 млн квіток.
• Навколо Землі заради баночки меду! Середня швидкість бджоли – 24 км/год. Тому, щоб відвідати 2 млн вищезазначених квіток, їй доводиться подолати близько 145 тис. км. А це означає, що заради баночки меду одна бджола повинна облетіти навколо Землі 3,5 рази! Та насправді всі ці підрахунки – суто умоглядні. Одна робоча бджола за своє життя збирає близько 0,4 г меду.
• Сільське господарство під загрозою через масове вимирання бджіл. Майже 100 видів вирощуваних сьогодні сільськогосподарських культур вимагають запилення комахами. І бджоли в цій справі просто незамінні! Однак ентомологи б'ють на сполох: за останні 15 років дуже почастішали випадки так званого синдрому руйнування бджолиних сімей, при якому робочі бджоли назавжди покидають свої вулики. Вважається, що це пов'язано з хворобами. Як би там не було, в деяких китайських провінціях вже доводиться запилювати плодові дерева вручну.

• Смугастий спецназ. Колективний розум бджіл давно привертає увагу вчених з найрізноманітніших галузей. Так, нещодавно було доведено, що бджоли здатні розпізнавати обличчя людей. Також в ряді країн проводяться експерименти з навчання бджіл знаходити міни. Схоже, цим неймовірним комахам ще є чим нас здивувати!