Історію людства пишуть новатори – ті, хто наважуються відступитиcя від звичних догм і спробувати зробити щось по-іншому. Серіал «Стародавня інженерія» розповідає про те, як були здійснені найвизначніші винаходи в сфері інженерії та як ці відкриття допомагають зводити надсучасні споруди сьогодні.

Деякі архітектурні дива минулого і зараз зачаровують свою красою, наприклад, Тадж Махал або Нотр-Дам. Деякі надійно зберігають свої таємниці протягом тисячоліть: Стоунхендж, Великий китайський мур або єгипетські піраміди. А деякі сьогодні видаються нам абсолютно буденними, та свого часу саме їхній винахід здійснив справжній прорив у розвитку людства. Такий ефект мав, наприклад, винахід колеса або водопроводу.

Творці серіалу «Стародавня інженерія» вивчають найзначніші відкриття інженерів минулого і те, як ці винаходи впливають на архітектуру сучасних мегаполісів. Саме так: основи інженерних чудес нашого часу були закладені ще в древніх цивілізаціях: Месопотамії, Єгипті, Стародавній Греції і Римі.

У розпорядженні інженерів минулого часто були лише примітивні інструменти і звісно ж, вони не знали нічого про комп'ютерну графіку. Проте вони демонстрували тріумф людської винахідливості – а їх творіння викликають захват і сьогодні! Завдяки використанню новітніх технологій творці серіалу «Стародавня інженерія» дізнаються невідомі раніше секрети давніх споруд. Відправляйтеся разом з командою інженерів, істориків і археологів в захоплюючу подорож углиб століть! А ми в цій статті розповімо трохи про цікавинки серіалу.

Колесо еволюції

Винахід колеса свого часу вчинив справжню революцію в історії людства. Сьогодні важко навіть уявити, як люди подорожували і перевозили вантажі в «доколесну» еру. Вчені вважають, що раніше для переміщення важких предметів використовувалися так звані колоди-катки: їх підкладали під вантаж, і таким чином, перекочували його на великі відстані. Це було, безумовно, краще, ніж нести поклажу на собі – та все одно вкрай незручно. При нахилі дороги або на повороті колоди-катки виходили з-під контролю, і візок нерідко перевертався або ламався, при цьому калічив людей.

З часом катки удосконалювалися. Наприклад, їх стали робити тоншими в середині і товстішими по краях – такі катки рухалися більш плавно. В результаті експериментів середина катка одного разу перетворилася на вісь, а товсті краї – на звичне нам колесо. Колісні візки дозволили значного скоротити витрати енергії на переміщення вантажу. Одне з найдавніших збережених до наших днів коліс було знайдено в Словенії, неподалік від Любляни. Вік знахідки складає близько 5 тис. років. Саме колесо було вирізано з ясеня, а осі – з дуба.

З відкриттям колеса нерозривно пов'язаний інший винахід: дороги в звичному нам розумінні цього слова. Мабуть, найвагоміший внесок у розвиток дорожньої мережі зробили стародавні римляни. Вони зв'язали транспортними артеріями Європу, Близький Схід і Північну Африку. Протяжність побудованих римськими інженерами доріг становила понад 80 тис. км. Багато з цих доріг пережили саму Римську імперію – і сьогодні важливі торговельні шляхи нерідко проходять уздовж давньоримських доріг.

Стіна захисту

Людське існування неможливе без стін. Стіни убезпечують, створюють особистий простір, захищають від холоду, вітру і ворогів. Найперші міста, побудовані близько 12 тис. років тому, вже були оточені стінами. Що стосується розмірів, то на європейському континенті лідирували римляни. У 122-128 рр. вони звели на півночі Англії Вал Адріана довжиною 117 км. Ця стіна була покликана захищати імперію від набігів варварів.

Але є ще одна стіна, яка затьмарила спорудження римлян. Це Великий китайський мур, побудований понад 2 тис. роки тому. Вважається, що його повна довжина становить більше 20 тис. км. Однак ця цифра досі обговорюється експертами, адже вчені відкривають все нові й нові ділянки споруди. Великий китайський мур був зведений мільйонами робочих – і в нього входять не лише, власне, захисні стіни, але також рови, пагорби і річки (природні рубежі).

Довгий час вважалося, що єдине призначення Великого китайського муру – захист від армії Чингісхана. Однак деякий час тому вчені з’ясували, що деякі ділянки стіни використовувалися для контролю пересування населення всередині країни. Цікаво, що найдавніші секції будували з утрамбованої землі. А для ділянок, зведених в епоху династії Мін (XIV-XVII ст.) – вони, до речі, збереглися найкраще – інженери використовували суміш з глини, вапна і клейкого рисового відвару.

Вода життя

Середньостатистична людина може прожити без питної води всього 3 дні, а сучасні мегаполіси споживають просто неймовірну кількість води. На потреби одного тільки Нью-Йорка необхідно 4,5 млн тон води на день! Чиста вода з крана – одне з безперечних благ цивілізації. А тисячі років тому питання транспортування води було справжнім викликом для конструкторів.

Перша міська система водопостачання була побудована древніми греками в XVII ст. до н.е. Але справжніми геніями гідротехнічних споруд були римляни. Вже у III ст. Рим налічував 11 акведуків, які задовольняли потреби в питній воді понад 1 млн чоловік!

Римляни будували акведуки під невеликим нахилом, і вода в них переміщувалася за рахунок сили тяжіння. Також багато акведуків було оснащено відстійниками, що дозволяло зменшити кількість органічних домішок. Один з римських акведуків, Aqua Virgo (побудований в 19 р. до н.е.), працює досі й постачає водою знаменитий фонтан Треві в Римі.

Дізнайтеся більше про неймовірні споруди минулого з 10-серійного серіалу «Стародавня інженерія», прем'єра якого відбудеться на каналі Viasat History в понеділок, 5 липня в 22:00.